Розміщення димоходу всередині будинку

Внутрішнє розміщення димоходу — один із найефективніших способів організації відведення димових газів у приватному будинку. Така схема дозволяє забезпечити стабільну тягу, а також додатково використовувати тепло димоходу всередині приміщення.

При виборі опалювального обладнання важливо враховувати розташування вихідного патрубка димових газів. Оптимальним вважається верхнє розташування патрубка, оскільки це дозволяє мінімізувати кількість поворотів димоходу, забезпечити стабільну тягу та спростити монтаж. Крім того, така конфігурація дозволяє розмістити опалювальний прилад ближче до стіни, раціонально використовуючи простір приміщення.

У такій конструкції димоходу рекомендується заздалегідь передбачити ревізійний отвір для обслуговування та чищення труби від сажі.

Якщо піч або камін вже придбані та оснащені заднім або бічним виходом димохідного патрубка, монтаж димоходу всередині приміщення також може бути виконаний без труднощів.

Для вибору місця встановлення печі або каміна в будинку або іншому приміщенні потрібно врахувати такі фактори: безпека, ефективність опалення та зручність експлуатації. Безпека розміщення дров'яного обладнання — це ключовий аспект при встановленні опалювального обладнання. Неправильне розміщення може призвести до пожежі, задимлення або навіть отруєння чадним газом.

Основні вимоги безпеки та експлуатації:

• Безпечна відстань від стін і меблів. Піч повинна знаходитися на відстані не менше 1 м від дерев'яних стін і меблів, якщо поверхня не захищена.
• Основа під піччю. Піч встановлюється на негорючій основі (бетон, цегла, металевий лист з теплоізоляцією). Для захисту дерев'яної або іншої горючої підлоги використовують металевий лист, що виступає не менше 50 см перед топкою і 30 см з боків.
• Вентиляція приміщення. Потрібно забезпечити приплив свіжого повітря для горіння, особливо в герметичних будинках. Встановіть вентиляційні отвори або регулярно провітрюйте приміщення.
• Використання якісного палива. Використовуйте лише сухі дрова. Сирі дрова створюють багато сажі та збільшують ризик засмічення димоходу.
• Контроль за роботою печі. Ніколи не залишайте піч на тривалий час без нагляду, особливо якщо в будинку є діти або тварини. Регулярно очищайте зольник і димохід від сажі.
• Детектори диму та чадного газу. Встановіть детектори чадного газу та диму в приміщенні з піччю. Це допоможе вчасно виявити небезпеку.

Переваги внутрішнього розміщення димоходу:

• прямий димохід — хороша тяга;
• додаткове тепло від димоходу.

Недоліки розміщення димоходу всередині будівлі:

• складність монтажу димоходу;
• займає корисну площу в будинку;
• забезпечення герметичності проходу димоходу через дах;
• потребує додаткових протипожежних заходів при проході димоходу через перекриття та дах будівлі.

Приклади виконаних робіт димоходів всередині будинку:

• Встановлення печі «Дюваль» і димоходу під ключ в Ірпені
• Монтаж димоходу через дах для печі «Везувій» у Бучі (Київська область)
• Нарощування цегляного димоходу з встановленням іскрогасника
• Монтаж печі «Огнев» та сендвіч-димоходу в Боярці (Київська область)

Порядок монтажу димоходу.

Монтаж димоходу починається від опалювального пристрою. Для кожного теплогенеруючого обладнання слід, як правило, встановлювати власний димовий канал. Завдяки невеликій вазі сучасних нержавіючих димоходів, монтаж можна виконувати без додаткового фундаменту. Конфігурація системи залежить від розташування вихідного патрубка.

Бічний вихід: при задньому розташуванні вихідного патрубка монтаж починається з встановлення перехідного елемента (за необхідності), після чого формується горизонтальна ділянка димоходу з використанням труби або трійника. Для збереження стабільної тяги довжина горизонтальної ділянки не повинна перевищувати 1 метра.

Далі рекомендується якомога раніше виконати перехід на вертикальну ділянку димоходу. Для цього застосовується трійник відповідного діаметра, оснащений ревізійним елементом, що забезпечує доступ для обслуговування та очищення системи. Встановлення трійника виконується з обов'язковою опорою — на несучий кронштейн або з фіксацією за допомогою кріпильної скоби, що виключає навантаження на з'єднання димоходу.

Верхній вихід димоходу: при верхньому розташуванні вихідного патрубка монтаж починається з встановлення перехідника або вертикального конденсатозбірника (за необхідності), після чого формується початкова вертикальна ділянка димоходу.

Конфігурація даної ділянки визначається проєктом і може включати: ділянку труби необхідної висоти, теплообмінник (радіатор) для додаткового знімання тепла, а також шибер (у разі його відсутності в конструкції опалювального приладу).

Вертикальні ділянки димоходу з нержавіючої сталі прокладаються всередині приміщень, як правило, вздовж внутрішніх стін та перегородок. Вивід димоходу здійснюється через міжповерхові перекриття та покрівлю із застосуванням спеціалізованих прохідних вузлів і покрівельних прохідок. Основні труднощі при встановленні димоходу всередині приміщення — забезпечити безпечне його проходження через перекриття, а також безпечний і герметичний вихід димоходу через дах.

За необхідності обходу конструкцій будівлі (перегородок, балок тощо) допускається зміна напрямку димоходу з використанням відповідних відводів (колін). Коліна дозволяють змінювати напрямок димоходу на 45 і 90 градусів, також під замовлення можна замовити будь-який інший градус повороту.

Підбір діаметра димоходу. Діаметр димоходу підбирається відповідно до характеристик опалювального пристрою та рекомендацій виробника. У всіх випадках діаметр димоходу повинен бути не менше діаметра вихідного патрубка опалювального пристрою. При цьому по всій довжині димового каналу не допускається його звуження, оскільки це може призвести до погіршення тяги та нестабільної роботи системи димовидалення.

Допускається підключення кількох опалювальних агрегатів до одного димоходу за дотримання ряду умов. Зокрема, врізка з'єднувальних каналів повинна виконуватися на різній висоті — з інтервалом не менше 1 метра. При цьому необхідно враховувати сумарні характеристики підключуваного обладнання, а також забезпечити відповідність діаметра і висоти димоходу розрахунковим параметрам системи. На практиці для забезпечення надійної та безпечної роботи рекомендується передбачати окремий димовий канал для кожного опалювального пристрою.

Монтаж елементів димоходу. Монтаж одностінних і двостінних (сендвіч) димоходів виконується з урахуванням напрямку відведення конденсату. З'єднання елементів здійснюється за розтрубною системою: верхній елемент вставляється в розтруб нижнього, що забезпечує герметичність з'єднань і правильне відведення вологи. Для сендвіч-димоходів застосовується комбінована схема збірки: внутрішня труба монтується «по конденсату» (верхній елемент входить у нижній), а зовнішній кожух — «по опадах» (верхній елемент перекриває нижній). Така схема запобігає потраплянню вологи в теплоізоляційний шар, знижує ризик утворення корозії та забезпечує стабільні експлуатаційні характеристики димохідної системи протягом усього терміну служби.

Прохід димоходу через перекриття. Прохід через дерев'яні перекриття здійснюється за допомогою прохідних патрубків, що ізолюють димохід від легкозаймистих матеріалів перекриття. Основне завдання — виконати безпечний прохід димоходу через перекриття. Між трубою димоходу та дерев'яним перекриттям слід передбачити повітряний зазор, а по діаметру отвору в перекритті до гільзи прохідного патрубка укласти утеплювач — фольгований негорючий мінеральний ізолятор. Між накладкою прохідного патрубка і стелею також укладається фольгована негорюча мінеральна плита (фольгою до металу). У серійному прохідному патрубку передбачений повітряний зазор між трубою димоходу та гільзою патрубка (діаметр отвору дещо більший за відповідний діаметр труби димоходу).

Висота димоходу. Димохід повинен підніматися не менше ніж на 0,5 м над коньком покрівлі при розташуванні труби на відстані до 1,5 метра від конька за умови забезпечення стійкої тяги. При підвищенні димоходу над покрівлею більше ніж на 2 метри необхідно використовувати систему розтяжок.

Після завершення монтажних робіт необхідно перевірити наявність тяги в каналі. Найпростіша перевірка — піднести полум'я свічки або смужку тонкого паперу до відкритої нижньої частини каналу печі. Відхилення полум'я або паперової смужки у бік каналу свідчить про наявність тяги.

Внутрішнє розміщення димоходу дозволяє отримати стабільну тягу та додаткову тепловіддачу всередині будинку. При цьому такий варіант потребує складнішого монтажу та суворого дотримання вимог пожежної безпеки на всіх етапах встановлення.