Розміщення димоходу зовні будинку

Одним із поширених способів організації відведення димових газів є розміщення димоходу із зовнішнього боку будівлі. Такий варіант найчастіше застосовується при встановленні опалювального обладнання у вже збудованому будинку. При зовнішньому розміщенні димоходу труба від опалювального пристрою виводиться через стіну приміщення назовні.

Якщо димохід монтується через стіну по фасаду будівлі, слід враховувати конструкцію опалювального обладнання. Рекомендується вибирати моделі, у яких патрубок відведення димових газів розташований ззаду. Це дозволяє вивести димохід напряму через стіну назовні без додаткових поворотів, що позитивно впливає на тягу та загальну ефективність роботи системи.

Якщо піч або камін вже придбані і димохідний патрубок розташований зверху, монтаж через стіну також можливий. У цьому випадку тяга компенсується висотою димоходу, а одностінна ділянка всередині будівлі дозволяє додатково використовувати тепло.

Така схема монтажу особливо актуальна в каркасних будинках і будинках, збудованих із горючих матеріалів, де потрібно максимально убезпечити проходження димоходу. При цьому також відбувається економія місця при розміщенні печі. У такій конструкції димоходу ревізія для чищення труби від сажі повинна бути передбачена з боку вулиці. Цей спосіб найчастіше використовується у випадку встановлення опалювального пристрою у вже збудованому будинку. Важливо: починаючи з ділянки проходження через стіну і далі по фасаду, необхідно використовувати лише утеплені (двоконтурні) сендвіч-димоходи з нержавіючої сталі!

Зовнішнє розміщення димоходу, переваги:

• економія простору в приміщенні;
• простіший монтаж порівняно з внутрішнім димоходом;
• відсутність необхідності проходу через перекриття та покрівлю.

Недоліки розміщення зовнішнього димоходу:

• наявність горизонтальної ділянки;
• обов'язкове утеплення труб димоходу;
• не завжди вписується в дизайн архітектурної споруди.

Приклади виконаних робіт з монтажу димоходів по фасаду:

• Встановлення димоходу на фасаді п'ятиповерхової будівлі (Київ)
• Монтаж димоходу для газового котла і вентиляції через стіну (Фасова, Київська область)
• Встановлення сендвіч-димоходу зовні будівлі (Боярка, Київська область)
• Монтаж димоходу для каміна через стіну (Київ)

Порядок монтажу димоходу.

Монтаж димоходу починається від опалювального пристрою. Як правило, для кожної печі або каміна рекомендується передбачати окремий димохід. Завдяки невеликій вазі сучасних нержавіючих димоходів, монтаж можна виконувати без додаткового фундаменту. Схема та набір елементів залежать від розташування вихідного патрубка.

Задній вихід: через перехідник (за необхідності) виконується збірка горизонтальної ділянки димоходу (труба або відвід). Для забезпечення нормальної тяги довжина горизонтальної ділянки не повинна перевищувати 1 метра. Далі рекомендується якомога швидше перейти на вертикальну ділянку. Для цього використовується трійник відповідного діаметра з ревізією для зручності обслуговування. Трійник повинен встановлюватися на опорний кронштейн або фіксуватися за допомогою кріпильної скоби.

Верхній вихід: через перехідник або вертикальний конденсатозбірник (за необхідності) виконується збірка початкової ділянки димоходу. Початкова вертикальна ділянка, залежно від проєкту, може включати відрізок труби необхідної висоти, теплообмінник (радіатор) або шибер (якщо таким не оснащена піч, камін). Далі встановлюється відвід, за допомогою якого димохід повертається у бік стіни.

Залежно від типу стіни її прохід здійснюється за допомогою сендвіч-труби. Для дерев'яних та інших горючих конструкцій використовується спеціальний прохідний вузол з теплоізоляцією, який повинен забезпечити безпечне проходження димоходу через конструкцію будівлі. У місці проходу через стіну з горючих матеріалів стикування елементів димоходу забороняється!

Підбір діаметра димоходу. Діаметр димоходу підбирається відповідно до характеристик опалювального пристрою та рекомендацій виробника. У всіх випадках діаметр димоходу не повинен бути меншим за діаметр вихідного патрубка опалювального пристрою і не повинен зменшуватися по всій довжині димового каналу.

Монтаж елементів димоходу. Монтаж одностінних і двостінних (сендвіч-димоходів) виконується «по конденсату». З'єднання елементів здійснюється за системою «тато/мама»: верхня труба вставляється в розтруб нижньої. Для сендвіч-димоходів застосовується комбінована схема: внутрішня труба збирається «по конденсату» (розтруб спрямований вгору), а зовнішня — «по дощу» (розтруб спрямований вниз). Це запобігає потраплянню вологи в утеплювач, збільшує термін служби димоходу та зберігає його експлуатаційні характеристики.

Зовні будівлі перехід на вертикальний димохід виконується за допомогою трійника. Для забезпечення зручності догляду за димоходом слід використовувати елементи з ревізією. Трійник встановлюється на опорний кронштейн або фіксується за допомогою кріпильної скоби.

Обхід конструкцій. За необхідності обходу елементів будівлі (наприклад, звису покрівлі) допускається зміна напрямку димоходу з використанням відводів. Коліна дозволяють змінювати напрямок на 45° і 90°. За необхідності можливе замовлення елементів з іншим кутом. У дров'яних системах опалення при обході звису покрівлі рекомендується використовувати відводи до 45°, оскільки вони менше погіршують тягу.

Слід звернути увагу, що наявність горизонтальної ділянки димоходу знижує тягу. Тому існують обмеження на довжину горизонтальної ділянки — за правилами вона повинна бути не більше 1 метра. Збільшення довжини горизонтальної ділянки компенсується висотою димоходу або іншими додатковими заходами. Крім того, для горизонтальної ділянки слід обов'язково передбачити можливість її прочищення. Для цього використовуються відповідні трійники з елементами ревізії.

Для димоходу, що проходить зовні будинку (особливо для сучасних агрегатів з низькою температурою газів, що відводяться) слід використовувати утеплені двоконтурні елементи. Перехід на двоконтурні сендвіч-елементи необхідно передбачити всередині приміщення.

Кріплення труб димоходу до стіни виконується кріпильними скобами або хомутами. На кожен метр утепленої труби необхідно встановлювати одну кріпильну скобу. Також існують настінні розвантажувальні платформи, які монтуються на кронштейн — використовуються вони, як правило, на великих діаметрах труби. Кріплення труб повинні виключати можливість їх прогину.

Висота димоходу. Якщо відстань по горизонталі між димохідною трубою та коньком даху дорівнює 1,5 метра і менше, то димохід повинен підніматися не менше ніж на 0,5 метра над коньком даху, за умови забезпечення стійкої тяги. При підвищенні димоходу над покрівлею більше ніж на 2 метри необхідно використовувати систему розтяжок.

Якщо відстань від димоходу до конька даху 1,5–3 метри, то висота труби димоходу повинна бути не нижче конька. Більше 3 метрів — димохід можна залишати нижче конька на 10 градусів.

Після завершення монтажних робіт необхідно перевірити наявність тяги в каналі. Найпростіша перевірка — піднести полум'я свічки або смужку тонкого паперу до відкритої нижньої частини каналу димоходу. Відхилення полум'я або паперової смужки у бік каналу свідчить про наявність тяги.

Зовнішнє розміщення димоходу — практичне рішення для вже збудованих будинків і будівель із горючих матеріалів. Такий варіант спрощує монтаж і підвищує безпеку, однак вимагає обов'язкового утеплення димоходу та грамотного дотримання всіх технічних вимог.